Меморандуми про співпрацю стали популярним інструментом серед громадських організацій, які прагнуть розвивати партнерські відносини, спільно реалізовувати проєкти та залучати грантові кошти. Часто ці документи розглядають як універсальне рішення для підтвердження співпраці, яке, на думку багатьох, може суттєво підвищити шанси на отримання фінансування.
- Що таке меморандум про співпрацю?
- Юридичний статус меморандуму
- Міф про кількість меморандумів про співпрацю
- Меморандум та грантові кошти
- Структура успішного меморандуму
- Сфери застосування меморандумів
- Роль меморандуму у комунікації з грантодавцями
- Чого слід уникати при створенні меморандумів
- Рекомендації щодо створення якісного меморандуму
- Завантажити шаблон меморандуму для ознайомлення та адаптації
Однак на практиці існує багато непорозумінь щодо ролі та ефективності меморандумів. Часто громадські організації вважають, що велика кількість підписаних документів автоматично створює позитивний імідж чи дає додаткові переваги перед грантодавцями. Насправді, це не завжди так.
Що таке меморандум про співпрацю?
Меморандум про співпрацю — це документ, який формалізує наміри двох або більше сторін щодо спільної діяльності чи партнерства. Для громадських організацій він слугує засобом задекларувати готовність до співпраці у певних напрямках, обмінюватися ресурсами чи спільно реалізовувати проєкти. На відміну від договорів, меморандум не створює юридичних зобов’язань, а радше окреслює напрямки потенційної співпраці.
Меморандум про співпрацю — це угода про наміри, яка окреслює принципи спільної діяльності без юридичних зобов’язань.
Довіра та серйозність намірів: Такий документ часто використовується громадськими організаціями як інструмент підвищення довіри та демонстрації серйозності намірів. Він може бути корисним для налагодження партнерств із іншими організаціями, державними установами чи бізнесом. Однак важливо пам’ятати, що меморандум — це лише перший крок, а не фінальна угода про конкретну роботу чи зобов’язання.
Основна мета меморандуму: Основне завдання меморандуму — визначити спільні цілі та окреслити основні принципи співпраці. Наприклад, це може бути координація зусиль у реалізації освітніх програм, підготовка грантових проєктів чи обмін експертним досвідом. При цьому він не є документом, що зобов’язує сторони до виконання конкретних дій, а тому не може бути основою для юридичних чи фінансових претензій.
Меморандум і гранти: Громадські організації часто використовують меморандуми для подання грантових заявок. Це пояснюється тим, що грантодавці звертають увагу на рівень підготовки партнерств і координації. Але важливо розуміти, що сам факт наявності меморандуму без конкретних планів співпраці не гарантує успіху у залученні фінансування.
Репутація та зміцнення партнерств: У багатьох випадках меморандум стає способом продемонструвати грантодавцям або громаді, що організація працює у партнерстві з іншими, що може підвищити її репутацію. Але, щоб документ мав реальну цінність, він має містити конкретику: спільні завдання, чіткі ролі та відповідальність сторін, а також часові рамки.
Ризики формального підходу: Часто громадські організації помилково вважають, що загальний меморандум, який проголошує лише підтримку певної ідеї без деталей, є достатнім. Такий підхід не викликає довіри у грантодавців, оскільки демонструє формальний підхід до співпраці. Натомість чіткість і деталізація у меморандумі роблять його більш переконливим.
Меморандум про співпрацю — це не просто формальний документ, а інструмент, який може стати корисним для розбудови партнерських відносин, якщо його правильно використовувати. Ключ до успіху — це конкретика та реальність спільних намірів. Без цього меморандум перетворюється на папірець, який не несе жодної практичної користі.
Юридичний статус меморандуму
У юридичному середовищі меморандуми про співпрацю часто називають нікчемними документами. Цей термін означає, що документ не має жодної юридичної сили, а отже, не може слугувати основою для правових дій чи зобов’язань. Таке визначення стосується меморандумів через їхню декларативну природу, відсутність конкретики та юридично обов’язкових елементів.
Меморандум про співпрацю не має юридичної сили, оскільки не містить обов’язкових умов чи механізмів відповідальності.
Причини нікчемності меморандуму: Нікчемність меморандуму пояснюється кількома ключовими факторами. По-перше, меморандум не містить чітких умов, таких як зобов’язання сторін, фінансові обсяги чи строки виконання. Без цих елементів документ не відповідає стандартам, які вимагаються для юридичних договорів. По-друге, у більшості меморандумів відсутній механізм відповідальності за невиконання задекларованих намірів. Це робить документ абсолютно необов’язковим для виконання з точки зору права.
Формальність меморандумів: Юристи часто наголошують, що меморандуми є «формальністю для вигляду». Наприклад, підписання меморандуму може створити ілюзію партнерства між громадськими організаціями, але фактично це не забезпечує жодних гарантій співпраці. У судовій практиці такі документи ігноруються, оскільки вони не можуть бути розцінені як докази домовленостей.
Судові приклади: Наприклад, у справі між двома громадськими організаціями в 2021 році суд визнав меморандум «недостатнім для встановлення факту партнерських зобов’язань». У своїй постанові суддя зазначив, що меморандум «не має жодних ознак договору, а отже, є нікчемним у правовому сенсі». Це рішення чітко продемонструвало, що без конкретних зобов’язань меморандуми залишаються лише декларацією намірів.
Обмеження правових наслідків: Ще один приклад стосується спроби громадської організації довести в суді, що її партнер порушив домовленості, задекларовані в меморандумі. Суддя, посилаючись на принципи цивільного права, заявив, що «меморандум — це документ, який не створює правовідносин, а лише виражає бажання співпраці». Як результат, жодних юридичних наслідків для сторони, яка порушила «домовленості», не було.
Ставлення грантодавців: Термін «нікчемний» також відображає ставлення грантодавців до меморандумів. Більшість із них розглядають меморандуми як додаткові, але малозначущі документи. Головну увагу вони приділяють договорам, які чітко регламентують ролі, відповідальність і строки виконання. Тому покладатися виключно на меморандуми під час залучення грантових коштів є ризикованим і малоефективним.
Ризики для репутації: Юристи також зазначають, що меморандуми інколи шкодять репутації громадських організацій, коли ті демонструють десятки підписаних меморандумів без реального результату. Це може викликати сумніви у грантодавців щодо серйозності намірів і спроможності організації досягати реальних результатів.
Отже, меморандуми про співпрацю у правовому середовищі справедливо називають нікчемними, оскільки вони не мають юридичної ваги. Громадським організаціям слід усвідомлювати це і використовувати меморандуми лише як допоміжний інструмент для комунікації, а не як основний доказ партнерства чи зобов’язань. Якщо дії не підкріплені реальними договорами, то меморандум залишатиметься лише «обіцянкою, яка ні до чого не зобов’язує».
Міф про кількість меморандумів про співпрацю
Серед громадських організацій існує поширений міф: чим більше меморандумів про співпрацю підписано, тим вищі шанси на успіх у залученні грантових коштів або на формування позитивного іміджу. Ця ідея здається привабливою, але в реальності кількість підписаних меморандумів не має жодного значення, якщо за ними не стоять реальні дії та результати.
Успіх організації залежить не від кількості меморандумів, а від їхньої якості та реалізації спільних проєктів.
Формалізм як проблема: Основна проблема цієї ілюзії полягає у формалізмі. Організації часто підписують меморандуми «для кількості», щоб продемонструвати свою активність перед грантодавцями чи партнерами. Проте грантодавці здебільшого оцінюють конкретні результати діяльності, а не кількість підписаних документів. Якщо меморандуми не супроводжуються реальними проєктами або спільними ініціативами, вони стають лише «паперовим баластом».
Втрата довіри: Ще одна небезпека гонитви за кількістю меморандумів полягає у втраті довіри. Коли громадські організації підписують десятки меморандумів із різними партнерами, але не демонструють жодних результатів, це може викликати питання про їхню спроможність до реальної співпраці. Грантодавці, як правило, глибше вивчають діяльність організацій і швидко виявляють, коли за красивими словами немає реальних дій.
Розпорошення ресурсів: Крім того, надмірна кількість меморандумів може призвести до розпорошення ресурсів. Організація, намагаючись підтримувати співпрацю з великою кількістю партнерів, ризикує втратити фокус на ключових ініціативах. Це особливо небезпечно для малих громадських організацій із обмеженими ресурсами, які можуть витрачати час і зусилля на підтримку формальних стосунків замість реальної роботи.
Репутаційні ризики: Юридичний аспект також відіграє свою роль. Коли організація підписує меморандум, вона часто публічно заявляє про наміри співпраці. У разі невиконання таких намірів це може негативно вплинути на її репутацію, навіть якщо документ не має юридичної сили. Громадськість і грантодавці можуть розцінити це як невідповідність між словами та діями.
Приклади наслідків: Існують приклади, коли громадські організації підписували меморандуми з десятками партнерів, але жодна із задекларованих ініціатив не була реалізована. Наприклад, одна з громадських організацій підписала понад двадцять меморандумів про співпрацю з освітніми та комунальними закладами, але жоден із проєктів не був реалізований через відсутність реального плану дій. У таких ситуаціях підставляються обидві сторони: як організація, що подавала заявку на грант, так і ті партнери, з якими підписані меморандуми. Якщо у заявці вказується, що організація має меморандуми з іншими партнерами, але на практиці ці документи не підкріплені результатами, то всі учасники можуть автоматично потрапити до «чорного списку» організацій, які «багато говорять», але нічого не роблять. Це не лише шкодить репутації кожної зі сторін, але й значно ускладнює подальше залучення грантових коштів.
Зниження якості меморандумів: Гонитва за кількістю меморандумів також може впливати на якість їхнього змісту. Щоб підписати якомога більше документів, організації часто погоджуються на загальні формулювання, які не визначають конкретних напрямків співпраці. У результаті такі меморандуми стають порожніми обіцянками, які не приносять жодної практичної користі.
Отже, підписання меморандумів не повинно перетворюватися на самоціль. Для громадських організацій важливо пам’ятати, що успіх визначається не кількістю підписаних документів, а їхньою якістю та реальними досягненнями. Замість того, щоб зосереджуватися на кількості, краще приділяти увагу створенню партнерств, які мають потенціал для реальної співпраці та досягнення результатів.
Меморандум та грантові кошти
Враховуючи розглянуті аспекти, меморандуми про співпрацю не мають юридичної сили та часто є лише декларацією намірів. Водночас у контексті залучення грантових коштів їх значення ще більше нівелюється, якщо вони не підкріплені реальними діями чи успішними результатами. Для грантодавців важливішою є конкретика: що зроблено, як саме організація планує реалізовувати проєкт і які в неї є ресурси, ніж те, скільки меморандумів вона підписала.
Для успішної грантової заявки важливішими є конкретні досягнення та відповідність заявленій діяльності, ніж кількість формальних угод.
Конкретика важливіша за кількість: Меморандуми часто сприймаються як доказ партнерських зв’язків, але грантодавці оцінюють не кількість підписаних угод, а реальність співпраці між сторонами. Наприклад, якщо організація вказує в грантовій заявці наявність меморандуму з іншими громадськими організаціями, але не може надати доказів спільних ініціатив, це викликає недовіру. Такі ситуації можуть створити негативний імідж як для заявника, так і для партнерів, згаданих у документах.
Меморандум без зобов’язань: Як ми зазначали у попередніх розділах, меморандуми без конкретних зобов’язань стають порожніми словами. Грантодавці швидко виявляють, коли за меморандумами не стоїть реальних дій. Ба більше, якщо організація подаватиме грантову заявку, посилаючись на формальні домовленості, це може навіть зашкодити. Наприклад, під час перевірки таких даних грантодавець може переконатися у відсутності будь-якої співпраці, що підважить довіру до всіх сторін угоди.
Репутація важливіша за меморандуми: Нагадаємо також, що грантодавці дуже уважно аналізують репутацію організацій. Організації, які мають репутацію «тих, хто багато говорить, але нічого не робить», викликають настороженість. Такий підхід може створити труднощі не лише для заявника, але й для його партнерів. Саме тому важливо уникати формальних домовленостей без реального змісту, які можуть кинути тінь на всі сторони співпраці.
Якість важливіша за кількість: Грантодавці також оцінюють якість підписаних документів. Якщо меморандум містить лише загальні фрази на кшталт «сприяння сталому розвитку» без вказівки конкретних кроків чи відповідальності сторін, це автоматично знижує його вагу. Натомість конкретний документ із чітко прописаними деталями, як-от розподіл завдань у спільному проєкті чи строки виконання, виглядає значно переконливішим.
Відповідність меморандуму діяльності: Окрім цього, важливим є відповідність меморандуму заявленій діяльності. Наприклад, якщо організація подає заявку на грант у сфері екології, але її меморандуми стосуються співпраці з культурними закладами, це створює враження непослідовності. Такі деталі викликають сумніви у спроможності організації ефективно реалізувати проєкт.
Слід підкреслити, що меморандуми мають бути інструментом підтримки, а не основним аргументом у грантовій заявці. Як ми наголошували раніше, важливо концентруватися на реальних досягненнях і результатах, які справді матимуть вагу для грантодавців. Документи можуть доповнювати заявку, але лише за умови, що вони відображають реальну співпрацю та практичні результати.
Структура успішного меморандуму
Як ми вже писали раніше, основою будь-якого меморандуму є чіткість та конкретика. Загальні формулювання на кшталт «сприяння сталому розвитку» або «підтримка інновацій» лише створюють ілюзію співпраці, не вказуючи на реальні дії. Для того щоб меморандум мав вагу й слугував реальним інструментом для співпраці, він має бути структурованим і містити детальні описи домовленостей між сторонами. Ось оптимальна структура успішного меморандуму, яка відповідає запитам грантодавців і сприяє реальному виконанню проєктів.
Структурований підхід до меморандуму підвищує довіру до організацій і допомагає в залученні грантової підтримки.
Вступна частина до меморандуму: У вступі необхідно чітко зазначити назви громадських організацій, які підписують меморандум, і стисло пояснити мету документа. Наприклад, «Цей меморандум підписано між двома громадськими організаціями з метою реалізації екологічного проєкту». Вступна частина має бути лаконічною, але відразу задавати тон співпраці.
Предмет меморандуму: Цей розділ визначає сферу співпраці й чітко окреслює, над чим працюватимуть сторони. Тут варто уникати узагальнень і вказувати конкретні завдання чи проєкти. Наприклад: «Сторони домовляються про спільну організацію трьох екологічних акцій із прибирання берегів річки Дніпро у 2025 році».
Обов’язки громадських організацій, що підписують меморандум: Один із найважливіших розділів меморандуму. Тут кожна сторона повинна чітко вказати, які саме обов’язки вона бере на себе. Наприклад: Одна організація відповідає за організацію волонтерів і забезпечення їх необхідним обладнанням. Інша організація відповідає за інформаційну підтримку акцій і залучення партнерів. Подібна деталізація допоможе уникнути непорозумінь у майбутньому.
Термін дії меморандуму: У цьому розділі зазначаються строки, протягом яких документ вважатиметься чинним. Наприклад: «Цей меморандум набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2025 року».
Механізми реалізації меморандуму: Для того щоб меморандум не залишився лише декларацією, у ньому мають бути прописані механізми реалізації спільних ініціатив. Наприклад: Спільні зустрічі для обговорення прогресу раз на місяць. Погодження плану дій у письмовій формі до 15 січня 2025 року.
Умови внесення змін: Життя непередбачуване, і під час реалізації проєкту можуть виникнути обставини, що потребуватимуть змін у домовленостях. У цьому розділі зазначаються умови, за яких можна змінити текст меморандуму, наприклад: «Усі зміни до цього меморандуму мають бути оформлені у письмовій формі та підписані обома сторонами».
Заключні положення: Завершальна частина має включати підписи сторін, дату підписання та, за необхідності, печатки. Вона формалізує документ і засвідчує готовність сторін до співпраці.
Структура меморандуму має бути простою, зрозумілою та орієнтованою на досягнення результатів. Як ми зазначали раніше, надмірно загальні документи знижують довіру до організацій. Чітке структурування й деталізація не лише допоможуть у реалізації спільних ініціатив, але й підвищать шанси на успіх у комунікації з грантодавцями.
Сфери застосування меморандумів
Меморандуми про співпрацю можуть бути корисними інструментами для громадських організацій, але лише за умови їхнього доцільного використання. Як зазначалося раніше, документ має бути не лише декларативним, але й мати чіткий практичний зміст.
Меморандум окреслює взаємодію в різних сферах — від соціальних ініціатив до довгострокових програм.
Реалізація спільних проєктів: Меморандуми стають необхідними, коли дві чи більше громадські організації домовляються про реалізацію спільних ініціатив. Наприклад, якщо одна організація займається екологічними проєктами, а інша — освітніми, меморандум може стати основою для створення програми екологічної освіти в школах. У таких випадках документ допомагає окреслити ролі кожної сторони, визначити відповідальність і встановити строки виконання.
Співпраця з державними установами: У співпраці з державними чи комунальними структурами меморандуми можуть бути обов’язковими для узгодження дій. Наприклад, для організації соціальних проєктів у партнерстві з місцевою владою потрібна формалізація домовленостей. Такі документи допомагають уникнути непорозумінь і забезпечити підтримку з боку держави.
Партнерство з міжнародними організаціями: У контексті роботи з міжнародними грантодавцями меморандум може підтвердити серйозність намірів громадських організацій. Він демонструє готовність до співпраці та може бути використаний як додаток до грантових заявок. Наприклад, у випадку реалізації проєктів у галузі прав людини чи гуманітарної допомоги.
Розробка довгострокових програм: Якщо організації планують співпрацю на кілька років, меморандум стає основою для довгострокового партнерства. Наприклад, створення мережі громадських організацій для спільної роботи над розвитком громад у віддалених регіонах.
Залучення бізнес-партнерів: У партнерстві з комерційними структурами меморандум може допомогти чітко окреслити умови співпраці. Наприклад, бізнес може виступати спонсором певного проєкту, а громадська організація забезпечує його реалізацію. Документ визначає внесок кожної сторони, прозорість використання коштів і контроль за виконанням.
Мережеві проєкти та коаліції: У випадках, коли громадські організації об’єднуються в мережу чи коаліцію для спільної роботи над великою ініціативою, меморандум окреслює спільні цілі, принципи роботи та механізми ухвалення рішень. Наприклад, у сфері боротьби з корупцією чи захисту довкілля.
Організація заходів: Проведення великих заходів, таких як конференції, форуми чи фестивалі, також може вимагати укладання меморандуму. Це стосується випадків, коли захід організовують кілька партнерів, і кожен з них відповідає за окрему частину роботи.
Таким чином, меморандуми мають найбільший сенс у випадках, коли йдеться про конкретні дії, спільні проєкти або тривалі партнерства. Як ми писали раніше, їхнє використання виправдане лише тоді, коли документ містить чіткі домовленості й механізми реалізації. У всіх інших випадках меморандум може виявитися лише формальністю, яка не принесе жодної користі.
Роль меморандуму у комунікації з грантодавцями
Меморандум про співпрацю є вагомим інструментом у комунікації з грантодавцями, адже він демонструє спроможність громадських організацій вибудовувати партнерства та досягати спільних цілей. Однак його ефективність залежить від того, як саме документ подається в заявці на грант і чи підкріплений він реальними діями. Сам по собі меморандум не є гарантією фінансування, але може суттєво підвищити шанси організації на отримання гранту, якщо він використовується правильно.
Вдалий меморандум сприяє формуванню довіри в процесі комунікації, якщо він містить конкретику, підтверджений результатами та відповідає потребам грантодавців.
Подача меморандуму в грантовій заявці: У заявці на грант важливо не просто згадати меморандум, а чітко окреслити, як саме він сприятиме реалізації заявлених проєктів. Наприклад, якщо меморандум охоплює спільні заходи або обмін експертизою, це потрібно підкреслити у заявці, акцентуючи увагу на користі такої співпраці. Варто також зазначити, які конкретно ресурси або підтримку надають сторони меморандуму та як це вплине на досягнення результатів проєкту.
Докази реальної співпраці: Додатково до самого тексту меморандуму необхідно додати супровідні матеріали, які підтверджують реальність співпраці. Це можуть бути приклади попередньо реалізованих спільних ініціатив, звіти чи навіть фото та відео з подій. Такі докази демонструють, що меморандум є не просто формальністю, а основою реальної взаємодії. Грантодавці цінують прозорість та підтвердження реальних результатів, тому організаціям варто висвітлювати спільні ініціативи через медіа чи соціальні мережі.
Підтвердження серйозності намірів: Ще одним важливим аспектом є підтвердження намірів усіх сторін, зазначених у меморандумі. Листи підтримки або публічні заяви від партнерів посилюють довіру до громадської організації та створюють враження серйозного ставлення до співпраці. У випадках, коли співпраця вже розпочалася, варто додати до заявки короткий опис отриманих результатів або планів на найближче майбутнє. Це покаже грантодавцям, що проєкт має чіткий напрямок розвитку.
Довгострокова перспектива: Також важливо звернути увагу на довгострокову перспективу меморандуму. Грантодавці зазвичай зацікавлені у проєктах, які мають потенціал розвитку після завершення фінансування. Тому організаціям варто пояснювати, як партнерство в межах меморандуму сприятиме стабільності та стійкості ініціативи.
Як ми зазначали раніше, меморандум є лише одним із елементів успішної комунікації з грантодавцями. Він має бути максимально конкретним, підкріпленим доказами та орієнтованим на реальну співпрацю. Лише за цих умов меморандум зможе стати вагомим аргументом на користь організації в очах грантодавців.
Чого слід уникати при створенні меморандумів
Як ми вже згадували раніше, загальні формулювання у меморандумах, які не мають конкретного змісту, часто стають причиною втрати довіри до громадських організацій. Наприклад, коли у документі зазначено лише загальні обіцянки на кшталт «сприяти розвитку суспільства» або «підтримувати інновації», це виглядає як формальність, яка не відповідає очікуванням грантодавців. Вони, як правило, очікують бачити чіткі, деталізовані зобов’язання, які демонструють реальну готовність до співпраці та досягнення конкретних результатів.
Загальні формулювання у меморандумах, як-от «підтримка інновацій» без конкретики, знижують довіру грантодавців до організації. Уникайте таких розмитих обіцянок.
Недостатня конкретика: Меморандум має чітко окреслювати сфери співпраці, завдання кожної зі сторін і механізми реалізації спільних ініціатив. Відсутність цих елементів перетворює документ на звичайну декларацію намірів, яка не має жодної практичної ваги. Грантодавці, зі свого боку, вважають такі документи сигналом про те, що організація не готова до реальної роботи.
Приклади надмірно загальних меморандумів: Серед реальних прикладів можна згадати документи, у яких зазначено лише те, що сторони «підтримують екологічні ініціативи» або «зацікавлені у співпраці». У таких випадках відсутні будь-які деталі про те, які конкретно екологічні проєкти плануються, які ресурси будуть задіяні, і які кроки зроблять сторони для досягнення мети. Грантодавці та потенційні партнери сприймають такі меморандуми як необдумані і необґрунтовані.
Надмірний формалізм: Ще однією розповсюдженою проблемою є перевантаженість документу юридичними термінами або надмірно складною мовою, яка не додає ясності, а навпаки, заплутує. Простота, конкретика і прозорість — це ключ до успіху. Надмірний формалізм створює враження, що організація намагається приховати відсутність конкретного плану за складними формулюваннями.
Проблема нереалістичних обіцянок: Інколи громадські організації включають у меморандум зобов’язання, які є явно нереалістичними або недосяжними в умовах заявленого проєкту. Це не лише знижує шанси на отримання гранту, а й підриває довіру до організації загалом. Грантодавці очікують реалістичності та зваженого підходу, тому будь-які обіцянки мають базуватися на реальних можливостях організації.
Наслідки типових помилок: Меморандуми, які не мають чіткого плану дій або виглядають як формальність, можуть поставити організацію під ризик втрати довіри. Грантодавці оцінюють не лише сам документ, а й спроможність організації виконати заявлені зобов’язання. Тому уникнення цих помилок є критично важливим для успішного партнерства.
Щоб уникнути типових помилок, громадська організація має ставити собі за мету створення меморандумів, які є конкретними, реалістичними та прозорими. Варто пам’ятати, що якість завжди переважає кількість, а добре продуманий документ сприяє побудові довіри між партнерами та грантодавцями.
Рекомендації щодо створення якісного меморандуму
Беручи до уваги вже описані деталі, меморандум є ефективним інструментом лише тоді, коли він чітко структурований і має конкретний зміст. Перший крок у його створенні — це визначення мети документа. Важливо окреслити, які конкретно завдання має виконати меморандум: залучення ресурсів, формалізація співпраці чи підкріплення заявки на грант. Другий крок — це обговорення з партнером усіх деталей майбутнього співробітництва. Перед тим, як складати текст документа, сторони мають досягти згоди щодо своїх ролей, зобов’язань та очікувань.
Якісний меморандум має бути чітким, реалістичним та адаптованим до конкретного проєкту.
Адаптація меморандуму під конкретний проєкт: Успішний меморандум має відповідати вимогам конкретного проєкту або грантодавця. Наприклад, якщо йдеться про освітній проєкт, документ має містити пункти, які окреслюють конкретні заходи: проведення тренінгів, створення навчальних матеріалів або організацію конференцій. Якщо проєкт має екологічний напрям, то у меморандумі слід чітко прописати кроки, які організації здійснюватимуть для зменшення вуглецевого сліду чи покращення стану довкілля.
Чіткість формулювань: Як ми вже згадували, уникнення загальних і розмитих формулювань — це основа успішного документа. Фрази на кшталт «ми підтримуватимемо суспільні ініціативи» мають бути замінені на конкретні дії: «організація надасть приміщення для проведення зустрічей» або «партнер забезпечить технічну підтримку заходів».
Юридична точність: Меморандум не є юридично обов’язковим документом, проте його текст має бути викладений юридично грамотно. Це допомагає уникнути неоднозначних тлумачень. Наприклад, фрази на зразок «партнери докладуть зусиль» краще замінити на «партнери зобов’язуються забезпечити виконання конкретного завдання».
Гнучкість і реалістичність: Документ має бути адаптивним, але водночас реалістичним. Громадські організації часто прагнуть охопити занадто багато сфер співпраці, що може призвести до невиконання зобов’язань. Замість цього краще зосередитися на кількох, але чітко визначених напрямах, які можна реально реалізувати в межах проєкту.
Створення системи звітності: У тексті меморандуму важливо передбачити механізми моніторингу виконання зобов’язань. Наприклад, можна зазначити, що сторони обмінюватимуться звітами кожні три місяці або проведуть спільну оцінку результатів після завершення проєкту. Це підвищує рівень довіри між партнерами та грантодавцями.
Узгодження із грантодавцями: Як ми писали раніше, меморандум є частиною заявки на грант. Тому важливо враховувати вимоги грантодавців до тексту документа. Деякі донори можуть вимагати спеціальні формулювання або акцентувати на певних аспектах співпраці. Варто заздалегідь ознайомитися з такими вимогами, щоб адаптувати меморандум до умов гранту.
Ці рекомендації допоможуть створити якісний меморандум, який буде не лише формальним документом, але й дієвим інструментом для реалізації спільних проєктів та залучення грантів.
Завантажити шаблон меморандуму для ознайомлення та адаптації
Для тих, хто тільки починає працювати з меморандумами, ми підготували приклад документа, який можна завантажити для ознайомлення. Він містить основні елементи, що мають бути у кожному меморандумі: вступна частина, визначення мети співпраці, напрями роботи та обов’язки сторін. Його можна використовувати як основу для створення власного документа.
Цей шаблон є лише базовим прикладом меморандуму і не може враховувати всі специфічні потреби вашого проєкту чи партнерства. Рекомендуємо адаптувати текст відповідно до вашої ситуації та отримати консультацію фахівця для забезпечення відповідності вашим цілям.
Напишіть відповідь або коментар
Для коментування потрібно вказати Ім'я та E-mail, Увійти або Зареєструватися.