Три шоломи мого життя – книга, що поєднує хокей, війну і відновлення

Я почав писати книгу, яку довго носив у собі, і лише тепер, переосмислюючи прожите, зрозумів, що вона не просто про хокей чи про війну. Вона про шлях, який провів мене через три зовсім різні світи: спорт, що виростив мене; роки за кордоном, які відкрили інший спосіб мислення; і війна, яка змінила моє життя назавжди. Особливо тепер, після тяжкого поранення і тривалої реабілітації, я відчув потребу зібрати цей досвід у цілісну історію – чесну, щиру й справжню. І я хочу видати її разом із людьми, яким вона може бути важливою.

Довгий час я сумнівався, чи стане комусь у пригоді все те, що я можу розповісти. Але коли я бачив хлопців у шпиталях, які після операцій мовчки дивляться в стелю й думають про своє майбутнє, я впізнавав у них себе. Ми всі часто проходимо через однакові запитання, і одне з них – «що далі?» – звучить найчастіше. Тоді я зрозумів, що мій шлях може бути корисним не лише як історія спортсмена чи військового, а як досвід людини, яка пробує вистояти, коли життя змінюється радикально.

Я виріс у радянській хокейній школі, де дисципліна була жорсткою, а тренери нерідко мали над молодими гравцями більше влади, ніж будь-хто інший. Потім був свіже повітря Північної Америки, де мене зустріли насторожено – як хлопця із невідомої для них системи. Далі – роки в європейських клубах, інші культури, інші вимоги, інший ритм життя. Я знав, що світ великий, але не здогадувався, наскільки він різний. І кожна країна, кожен тренер, кожна команда додавали свій шар до мого характеру.

Але найбільші зміни прийшли з війною. Там я побачив зовсім іншу дисципліну, інші емоції й іншу відповідальність. На фронті немає місця для фальші – там усе максимально справжнє. Поруч із тобою – люди, для яких ти повинен бути надійним у будь-який момент. Там я по-справжньому зрозумів, що таке страх, що таке рішучість і що таке ціна помилки. Поранення стало точкою, у якій довелося зупинитися й подивитися на прожите не очима гравця чи бійця, а очима людини, яка хоче зрозуміти свій шлях.

У книзі я пишу прямо й без прикрас: про вибір, який іноді давався надто дорого; про наставників, які могли зламати, але натомість стали уроками; про країни, які відкривали нові можливості; про те, що фронт змінює людину більше, ніж будь-який інший досвід; і про те, як болюче може бути повернення до себе. Це не роман і не спроба героїзму – це правда, яку я готовий розповісти.

Щоб краще відчути атмосферу цієї книги, ви можете завантажити початок для ознайомлення. Це можливість зануритися у перші сторінки мого шляху – від льодових арен і перших рішень до подій, які змінили моє життя назавжди. Якщо вам відгукнеться ця історія, якщо вона буде вам близькою чи важливою — підтримайте проєкт і допоможіть цій книзі побачити світ.

Я хочу написати цю книгу разом із тими, кому вона справді потрібна. Мені важливо почути голоси людей, які хочуть її прочитати, які відчувають у ній своє, які знайдуть у ній підтримку або відповіді. Це дає мені розуміння, що ця історія має сенс і має свого читача.

Кожен, хто підтримає мене в цьому, може поставити запитання або запропонувати тему, яку варто включити до розділів книги. Можливо, комусь цікаво більше про перші роки в Канаді, про атмосферу у командах, про психологію спортсмена, про життя на фронті, про реабілітацію, про внутрішні зміни або про моменти, які перевернули моє уявлення про світ. Я відкритий до ваших запитань і пропозицій – вони допоможуть зробити книгу глибшою і змістовнішою.

Якщо вам відгукується те, про що я пишу, якщо ви вважаєте, що ця книга має з’явитися, натисніть кнопку Підтримки. Це для мене не про цифри – це про відчуття, що моя історія комусь потрібна, що вона може стати корисною, важливою чи просто близькою. Ваш голос дасть мені сили та впевненість завершити цю книгу так, як вона того заслуговує.